Рідна мова чарівниця – душі народної скарбниці

 

Рідне слово…. Скільки в тобі чарівних звуків, животворчого трепету і вогню. Скільки в тобі материнської лагідності й доброти, мудрості земної. Що може бути дорожчим для людини за рідне слово? Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська….

З нагоди міжнародного дня рідної мови дитяча бібліотека запросила учнів 5-А класу Іваничівського ліцею №1 на мовознавчий екскурс «Рідна мова чарівниця – душі народної скарбниці». Розділившись на команди, гравці змагалися за звання кращого знавця рідної мови. Супротивники змагалися правильно закінчити відомі прислів’я та відгадати казку по опису головного героя. Особливе задоволення серед юних читачів викликав конкурс «Збери літери». Учасники показали найяскравіші знання з народної мудрості, були активними в конкурсах та вікторинах.

Любити, шанувати та плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Українська мова має в собі історію нашого народу, всю красу і міць поетичного слова. Чудна мелодія солов’я, могутня пісня лісів і полів, дитячий лепет і мамина колискова – звучить в нашій рідній мові та залишається в пам’яті назавжди.

 

 

День святого Валентина

 

14 лютого –

День усіх закоханих, або ж День святого Валентина, свято романтики, кохання та ніжності. Свято оповите багатьма легендами, і ніхто достеменно не знає, чи існував святий Валентин і чи справді він вперше подарував коханій романтичну валентинку.

Про Валентина, що дав святу своє ім'я, відомо небагато. Кажуть, що жив у III столітті н.е., у римському місті Терні. За одними даними, він був простим християнським священником, інші легенди зводять його в ранг єпископа. Можна з достатньою впевненістю припустити, що Валентин був відносно молодий, гарний собою, добрий і чуйний. Є відомості про те, що, поряд з основною професією, Валентин займався природничими науками та медициною.

Легенда огортає романтикою флером й останні дні життя Валентина. Згідно одними уявленням, у нього закохалася сліпа дочка тюремника. Валентин, як священник, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (13 лютого) прислав їй зворушливий лист. За іншою версією, Валентин сам закохався в прекрасну дівчину та користуючись своїми медичними знаннями, в очікуванні страти вилікував її від сліпоти.

Як усе було насправді, ми не знаємо і вже ніколи не дізнаємося, але безсумнівно одне — молодий християнський священник дійсно загинув в ім'я Любові. І цієї Любові було йому відпущено багато на одне його коротке життя — любов до Бога, любов до прекрасної дівчини, любов до людей взагалі, яким він допомагав і як священник, і як лікар, і як просто прекрасна людина з величезною душею, яка творить добро. Кохання споконвіків було рушійною силою для творців, в тому числі для письменників. Важко уявити скільки б літературних шедеврів ми не отримали, якби не це всеохоплююче почуття. До Дня Святого Валентина читачам була представлена книжкова виставка «Чарівний Валентинів день», завдяки якій вони могли ознайомитися зі всесвітньовідомими творами, поезією та казками про найпрекрасніше почуття у цьому світі - Любов.

І наші маленькі читачі,учні 2-3 класів Іваничівського ліцею №1, усю свою любов проявили виготовляючи валентинки для наших воїнів ЗСУ.

Любі діти! Всі ваші валентинки будуть передені волонтерами на передову для наших захисників. Дякуємо усім, хто долучився до доброї справи і виготовив валентинку для солдата.

Віримо, що вони їм нагадають про рідний дім, затишну оселю, людей, які їх люблять і чекають вдома.