Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути…

 

                                                                                                  Нема любові понад ту,

                                                                                                   Що окропила кров’ю Крути…

 

                    29 січня український народ вшановує пам'ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути. Ця битва стала символом героїзму та відданості Українській державі й національній ідеї.

Розповісти про цю дату здобувачам освіти Іваничівського ліцею № 2 ім. Ю. Лелюкова вирішили бібліотекарка дитячої бібліотеки разом із директоркою краєзнавчого музею селища Іваничі. На заході були присутні учні 7 класу .

        Захід розпочався невеличким історичним екскурсом з уст учениці про далекий 1918 рік, а саме - проголошення Української Народної Республіки самостійною. Більшовицька влада не хотіла встановлення в нашій Батьківщині самостійності. Тому на захист незалежності стали 300 учнів та студентів і саме вони прийняли бій з армією. Дуже багато молодих людей загинуло в нерівному бою, а тих хто здався було розстріляно.

         Зі слізьми на очах дивилися присутні уривок з документального фільму, читали вірші, споглядали музейну виставку- інсталяцію, яка була підготовлена директоркою музею Куль Ларисою Миколаївною. Вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Вкінці зустрічі здобувачі освіти поділилися враженнями: як тяжко нам дається незалежність, і навели паралелі із сьогоденням.

 

 

День навпаки

 

        Рік має 365 днів, і кожен з них несхожий на інші, але чи чули ви коли-небудь про "День Навпаки"? Так-так  - той день, коли все відбувається не так, як завжди: коли  дорослі  впадають в дитинство, а діти стають на їхнє місце, щоб  хоч   трошки   стати дорослим . Почудакувати   в школі  , наприклад,  посидіти  на   партах чи під партами,    одягнути   чудернацький одяг - коли, власне, все відбувається НАВПАКИ...

Сьогодні ми з учнями  4 –А  класу відзначили цей надзвичайний день . Де провели веселі тематичні ігри ,забави , зробили перегляд казки В.Симоненка «Подорож в країну навпаки»,ознайомили  дітей з дивним святом.

В «День Навпаки» кожен зміг проявити свою фантазію ,але без  відриву  від  навчального процесу - як  би не було  весело, а уроки  в школі  завжди  йдуть за розкладом!

 

Рідна мова чарівниця – душі народної скарбниці

 

Рідне слово…. Скільки в тобі чарівних звуків, животворчого трепету і вогню. Скільки в тобі материнської лагідності й доброти, мудрості земної. Що може бути дорожчим для людини за рідне слово? Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська….

З нагоди міжнародного дня рідної мови дитяча бібліотека запросила учнів 5-А класу Іваничівського ліцею №1 на мовознавчий екскурс «Рідна мова чарівниця – душі народної скарбниці». Розділившись на команди, гравці змагалися за звання кращого знавця рідної мови. Супротивники змагалися правильно закінчити відомі прислів’я та відгадати казку по опису головного героя. Особливе задоволення серед юних читачів викликав конкурс «Збери літери». Учасники показали найяскравіші знання з народної мудрості, були активними в конкурсах та вікторинах.

Любити, шанувати та плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Українська мова має в собі історію нашого народу, всю красу і міць поетичного слова. Чудна мелодія солов’я, могутня пісня лісів і полів, дитячий лепет і мамина колискова – звучить в нашій рідній мові та залишається в пам’яті назавжди.

 

 

День святого Валентина

 

14 лютого –

День усіх закоханих, або ж День святого Валентина, свято романтики, кохання та ніжності. Свято оповите багатьма легендами, і ніхто достеменно не знає, чи існував святий Валентин і чи справді він вперше подарував коханій романтичну валентинку.

Про Валентина, що дав святу своє ім'я, відомо небагато. Кажуть, що жив у III столітті н.е., у римському місті Терні. За одними даними, він був простим християнським священником, інші легенди зводять його в ранг єпископа. Можна з достатньою впевненістю припустити, що Валентин був відносно молодий, гарний собою, добрий і чуйний. Є відомості про те, що, поряд з основною професією, Валентин займався природничими науками та медициною.

Легенда огортає романтикою флером й останні дні життя Валентина. Згідно одними уявленням, у нього закохалася сліпа дочка тюремника. Валентин, як священник, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (13 лютого) прислав їй зворушливий лист. За іншою версією, Валентин сам закохався в прекрасну дівчину та користуючись своїми медичними знаннями, в очікуванні страти вилікував її від сліпоти.

Як усе було насправді, ми не знаємо і вже ніколи не дізнаємося, але безсумнівно одне — молодий християнський священник дійсно загинув в ім'я Любові. І цієї Любові було йому відпущено багато на одне його коротке життя — любов до Бога, любов до прекрасної дівчини, любов до людей взагалі, яким він допомагав і як священник, і як лікар, і як просто прекрасна людина з величезною душею, яка творить добро. Кохання споконвіків було рушійною силою для творців, в тому числі для письменників. Важко уявити скільки б літературних шедеврів ми не отримали, якби не це всеохоплююче почуття. До Дня Святого Валентина читачам була представлена книжкова виставка «Чарівний Валентинів день», завдяки якій вони могли ознайомитися зі всесвітньовідомими творами, поезією та казками про найпрекрасніше почуття у цьому світі - Любов.

І наші маленькі читачі,учні 2-3 класів Іваничівського ліцею №1, усю свою любов проявили виготовляючи валентинки для наших воїнів ЗСУ.

Любі діти! Всі ваші валентинки будуть передені волонтерами на передову для наших захисників. Дякуємо усім, хто долучився до доброї справи і виготовив валентинку для солдата.

Віримо, що вони їм нагадають про рідний дім, затишну оселю, людей, які їх люблять і чекають вдома.

 

 

Хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього

 

І згадую чомусь я мимоволі

Великих лицарів своїх;

Лежать вони покинутими в полі

І без хрестів могили їх.

О. Олесь

 

"Хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього", − цей вислів Максима Тадейовича Рильського нині актуальний, як ніколи. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим.

Крути, 29 січня 1918року… Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. Саме цього дня в 1918 році поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130км. на північний схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Ця подія залишила свій відбиток не лише в історії і в пам’яті народу, а й в літературі. «Крути-невгасимий вогонь української волі» – під такою назвою був представлений перегляд літератури, на якому експонувались книги та періодичні видання бібліотеки.

Крути – всього лиш героїчна мить на сторінках історії українського державотворення. Факел героїзму, запалений студентами під Крутами, й далі горить і буде горіти в серцях майбутніх поколінь, а 29 січня стане Днем слави української молоді.

395 років з дня народження знаменитого французького казкаря Шарля Перро

 

12 січня, виповнилося 395років з дня народження знаменитого французького казкаря Шарля Перро, на творах якого виросло не одне покоління дітей по всьому світу. Складно повірити в те, що улюблені всіма Попелюшка, Червона Шапочка і Кіт в чоботях були написані більше трьох століть тому, однак ці історії донині не втратили свою актуальність і продовжують радувати дітей. Казка — це особливий дитячий світ, де діти почувають себе господарями, вони там знають усі шляхи. У цій незвичайній країні діти вчаться і виховують у собі доброту, співчуття, вміння співпереживати, допомагати, радіти і журитись за інших, вони стають добрішими, бо бачать, що зло засуджується, а перемагає добро. А ще у казці можна помріяти про все на світі. Бо ж на те вона і казка — у ній все можливо.

І сьогодні ми завітали до учнів 3-А класу, щоб знову нагадати про улюблених героїв Шарля Перро, адже поки читають його казки, живе пам’ять про нього.